Як Африка може врятувати економіку України – BBC News
Сонце сходить над Африкою: як цей континент може врятувати економіку України
Континент можливостей, багатий ресурсами і молоддю, з країнами, де найвищі показники економічного зростання в світі – все це про Африку. В останні 15 років тут розвиваються економіки, підвищується споживання і формується середній клас.
За даними Світового банку, три африканські країни в 2017 році увійшли до топ-10 найбільш динамічних економік світу, а очолює цей список економіка стомільйонної Ефіопії. У 2017 році вона зросла на 8,2%. У десятку увійшли Танзанія і Джібуті (7,2 і 7% відповідно).
Чи може Україна використати бурхливий розвиток Африки для розвитку своєї економіки і для заміни втрачених ринків Росії та інших країн СНД?
Експерти та дипломати, опитані BBC News Україна, розповідають, як цього досягти і що цьому заважає.
Пан або пропав
«Африка – один з регіонів, який не насичений товарами і який росте. Хто буде контролювати Африку, той буде динамічно розвиватися », – зазначає український бізнесмен Артем Гудков. Він разом з однодумцями створив компанію Global Ukrainian Distribution Investment and Trading (GUDIT) і відкрив в липні український Торговий дім на сході Африки – в Танзанії.
Раніше пан Гудков кілька років працював в Демократичній Республіці Конго, де продавав українську курятину, а після повернення створив в Україні консалтингову компанію, яка надавала послуги українському бізнесу в регіоні.
За його підрахунками, українські компанії можуть збільшити експорт для країн субсахарської Африки на 10-15 млрд доларів, що може покрити втрати ринку Росії.
«Африка не має фахівців та підприємств у багатьох галузях, а Україна має. Наші технологічні товари, які не витримують конкуренції на Заході, ми можемо експортувати сюди », – зазначає Артем Гудков.
На думку бізнесмена, Україні слід розвивати виробничу кооперацію і навіть інвестувати в африканські країни.
«Найжахливіше, що може прозвучати на зустрічі українських і африканських чиновників, – інвестуйте в Україну. Вони розглядають нашу країну як більш розвинену, ніж їх, і самі чекають інвестицій. Якщо ж Україна не буде в Африку інвестувати, – наші зусилля там будуть марними », – зазначає він.
Наприклад, на думку бізнесмена, варто підписувати якомога більше договорів про вільну торгівлю з країнами Африки, виділяти стипендії для студентів звідти, як це активно робить Китай.
«Ці люди, коли стануть чиновниками або бізнесменами в своїх країнах, з вдячністю будуть згадувати про надану допомогу і сприяння співробітництву», – вважає він.
На думку Гудкова, Україна повинна приходити в Африку з готовими ідеями: українські інженери можуть реформувати місцеву інфраструктуру і будувати нові електростанції. Малоймовірно, що Україні буде загрожувати «відтік мізків» в Африку, а ось валютні зарплатні надходження звідти не завадили б.
Як і чим Україна торгує з Африкою
За даними Держкомстату, товарообіг з Африкою в 2017 році становив 4,7 млрд доларів, з них український експорт – понад 4 млрд доларів, а імпорт з країн Африки – понад 700 млн доларів. Африка приносить Україні 9% валютних надходжень від експорту, а позитивне сальдо торгівлі з нею дуже велике. Особливо, якщо врахувати, що в цілому Україна в минулому році імпортувала продукції на 6 млрд доларів більше, ніж експортувала (49 млрд проти 43 млрд).
Крім того, український експорт в Африку перевищує експорт в Росію. У минулому році український експорт до Росії становив 3,9 млрд доларів, імпорт – 7,2 млрд доларів.
Майже 80% українського експорту в регіоні йдуть в країни Північної Африки, це:
- Єгипет – 1,8 млрд доларів
- Алжир – 535 млн доларів
- Туніс – 289 млн доларів
- Марокко – 221 млн доларів
- Лівія – 207 млн доларів.
Єгипет є сьомим партнером України по експорту і 13-м партнером по торгівлі.
Показники експорту до країн Субсахарської Африки, економіка яких переважно росте швидше, ніж економіка Північної Африки, – скромніші:
- експорт до Ефіопії – 110 млн доларів
- до Нігерії – 95 млн
- до Сенегалу – 94 млн
- до Кенії – 79,5 млн
- до ПАР – 75 млн
- до Кот-д’Івуар – 67 млн
- до Мавританії – 67 млн
- до Гани – 61 млн.
Україна переважно експортує в Африку чорні метали і сільськогосподарську продукцію, а саме – зернові і соняшникову олію.
У 2017 році експорт товарів з України до Африки збільшився на $ 82,6 млн, або на 4,7%, в основному завдяки деревині, мінеральним продуктам і товарам легкої промисловості.
Торговий представник України, заступник міністра економічного розвитку Наталія Микольська розповідає, що в 2016 році Офіс сприяння експорту возив українських підприємців до Кенії і Танзанії, а в квітні 2018 го – до Нігерії та Гани.
За її словами, ці країни – одні з найбільш перспективних напрямків для українського експорту. У Кенії зацікавлені в продукції енергетичного машинобудування, АПК і фармацевтиці з України, в Танзанії – в сільськогосподарських машинах і обладнанні для переробки аграрної продукції.
У Нігерії є попит на товари легкої промисловості, папір, меблі, електроапаратуру і кондитерські вироби, а в Гані – на чорні метали та вироби з них, двигуни та насоси, алкогольні та безалкогольні напої, електричне обладнання.
«Ці країни при правильному налагодженні постачання, визначеній переробці або у роботі товарів, можуть стати хабом для українського бізнесу для виходу на ринки інших країн Африки», – зазначає пані Микольська.
Що ж заважає?
Артем Гудков вважає, що в Україні мало розуміють значення регіону і алгоритми роботи з ним.
«Помилка наших чиновників – недооцінка статусу і становища африканців в сучасному світі. Вони чітко знають собі ціну, знають, наскільки важливі для економічного розвитку планети», – зазначає він.
Великим мінусом бізнесмен вважає відсутність в Африці представництв провідних українських високотехнологічних компаній.
«Ми скаржимося, що літаки Антонова не купують. А чому б не створити представництво Антонова в столиці Ефіопії Аддіс-Абебі, де знаходиться штаб-квартира Африканського союзу? Треба поставити українські літаки в місцевому аеропорту, щоб кожен президент, який приїжджає на саміти АС, питав – а що це за красені там стоять? І йшов на них дивитися», – вважає пан Гудков.
На його думку, таку ефектну презентацію повинні доповнити представництва компаній по обслуговуванню і лізинговим програмам.
Бізнесмен наводить приклад Білорусі – відкриття білоруського торгового дому в Нігерії, де масштабно презентували різноманітну техніку, дозволило білорусам істотно збільшити продажі тракторів Belarus. Зараз Білорусь обговорює створення заводу зі збору тракторів в Нігерії, і ця продукція може завоювати інші країни Західної Африки.
Співзасновник Центру досліджень Африки Олександр Мішин зазначає, що Україна не має чіткої стратегії щодо Африки. Ситуація погіршується через нестачу українських дипломатів в регіоні, чиї спроби розвинути співробітництво не завжди знаходять підтримку в Києві.
«Україна декларує інтерес до регіону, проте в умовах конфлікту з Росією він залишається на периферії зовнішньої політики. Нам дуже складно конкурувати з Китаєм або Індією, для яких Африка давно є важливою складовою зовнішньої політики. Ці країни проводять форуми з країнами Африки на вищому рівні. Для нас це залишається мрією», – підсумовує він.
Дійсно, успіхи Китаю на континенті вражають. Якщо в 1999 році торгівля Китаю з країнами Африки становила 6,5 млрд доларів, то в 2017 році, за даними китайського Мінторгівлі, – 170 млрд доларів.
Брак ресурсів і стратегії, на думку пана Мішина, і призводить до того, що в експорті в регіон переважає сировину.
Він згадує, що в 2016 році ПАР купила в України плавучий док за 250 млн грн, вироблений на херсонському заводі «Паллада» Укроборонпрому. Але це, скоріше, рідкісний виняток.
При цьому експерт вважає, що в країнах Північної Африки та Нігерії можна знайти інвесторів в український АПК, машинобудування, IT-сферу.
«Інвестором міг би бути Аліко Данготе з Нігерії, легенда африканського капіталізму. Його може цікавити АПК, будівельний сектор і виробництво цементу », – зазначає експерт.
Які перспективи і проблеми регіону?
У Субсахарській Африці зараз працюють шість українських посольств – в Сенегалі, Нігерії, Ефіопії, Кенії, Анголі і ПАР. Ще п’ять посольств є в країнах Північної Африки – Єгипті, Марокко, Алжирі, Тунісі і Лівії.
У розмові з ВВС News Україна Євген Цимбалюк, колишній посол України в Кенії, Танзанії та Руанді, і Олександр Овчаров, посол України в Сенегалі, розповідають про успіхи і проблеми української дипломатії в регіоні.
Г-н Цимбалюк зазначає, що підтримка з боку посольств в Африці є запорукою успішного розвитку бізнесу в регіоні.
«Іноді потрібне схвалення ініціатив з боку місцевих міністерств, наглядових органів. Як представництво України ми можемо звертатися до цих структур і допомагати бізнесменам», – пояснює він.
Дипломат згадує, як на кенійський ринок кілька років тому виходила українська фармацевтична компанія Юрія-Фарм.
«Шість місяців не могли отримати ліцензію. Ми провели зустріч з міністром охорони здоров’я Кенії. Він просто зняв трубку і через 20 хвилин нам подзвонили і сказали, що патент готовий, просто його нібито ніхто не забирав. Поштовх з високого рівня важливий», – розповідає дипломат.
За словами Цимбалюка, поступово зростає експорт товарів з високою доданою вартістю з України. У Кенії, крім фармацевтики, це ще і машинобудування – наприклад, тут купують екструдери компанії «ЧеркасиЕлеваторМаш» (ТМ «Бронто»).
Він розповідає, що з Kenyan Airways партнером KLM обговорюється можливість введення прямого рейсу Київ-Найробі.
Перспективними напрямками пан Цимбалюк називає просування продукції Крюківського вагонобудівного заводу в зв’язку з активним будівництвом залізниць в Кенії, просування українських літаків і КРАЗів в Руанді.
Посол України в Сенегалі Олександр Овчаров зазначає, що в Сенегалі викликає інтерес українське озброєння, дрони і автомобілі КрАЗ. У 2017 році ця країна закупила в України шість установок БМ-21 Град на шасі КрАЗ, які потім взяли участь у військовому параді в Дакарі.
«Працювали разом з Укрінмашем і Генштабом Сенегалу – запрошували їх начальника і міністра оборони. І у таких угод є державна гарантія», – розповідає він.
За словами Олександра Овчарова, посольство кожен квартал допомагає вийти на ринок 10-15 українським компаніям.
Дипломат відзначає, що українські компанії зазвичай не розбираються в африканському ринку, тому участь посольства на початковому етапі важлива – для африканців це гарантія надійних взаємовідносин, а українські компанії отримують інформацію про надійність партнера від дипломатів.
У той же час, безпосередньо бізнес не вкладає достатніх ресурсів для діяльності на континенті.
“Компаніям треба надсилати сюди своїх людей, тому що ми не можемо замінити фахівців в конкретних областях. Якщо не поїдеш на місце, це так і залишиться на рівні переговорів. Тому Африка може обіцяти, посміхатися, але далі все може нічим і закінчитися», – зазначає він.
Ще одна проблема – небажання українських банків кредитувати бізнес щодо угод в африканських країнах.
«Програма співробітництва з країнами Африки, прийнята в 2013 році, передбачала вирішення цього питання. У цій програмі було розписано все, я такої детальної програми ніколи не бачив. Але все залишилося на папері», – розповідає дипломат.
Безпосередньо для посольства найбільш болючою проблемою є нестача дипломатів взагалі і фахівців з економіки зокрема. У посольстві України в Сенегалі, наприклад, працюють три людини, і немає жодного фахівця з економіки.
«Я розумію, що європейський напрям важливий, але не шляхом втрати Африки. Якщо знайдете по всій Африці двох дипломатів-фахівців з економіки – це буде рідкісна вдача», – пояснює пан Овчаров.
Зробити крок в майбутнє
Чи має Україна час зробити прорив на африканському напрямку? І представники бізнесу, і дипломати впевнені, що є, але треба терміново докладати максимум зусиль.
«Африканський ринок ще не сформувався остаточно, ще є шанси. Але якщо не будемо нічого робити – можемо опинитися на узбіччі головних економічних гравців», – зазначає Євген Цимбалюк.
«У нас є два-три роки, щоб здійснити прорив на ринках лідерів економічного зростання в Африці, і приблизно п’ять-шість років в тих країнах, де слабкі темпи зростання», – вважає Артем Гудков.
«Африки не треба боятися. Всі наші іноземні партнери і конкуренти активно тут працюють. Українському бізнесу не треба боятися вкладати сюди гроші, а молодим людям треба їхати сюди працювати. Досвід, який молода людина може отримати в Африці, – неоціненний. Треба Африку вивчати і любити і тільки так досягнемо успіху», – робить висновок пан Овчаров.
Георгий Эрман